|
|
Головна » Публікації про Центр
 Як пише видатний шевченкознавець Юрій Барабаш, "для Шевченка "Московщина” — не просто такий собі "чужий край”, сказати б, "не-батьківщина”, це край ворожий, символічна назва імперії, втілення зловісної тоталітарної, бездушної сили, яка гнобить і особистість, і цілі народи. У тому числі, до речі, й народ російський…” Але ж Московщина — не Москва! Коли ж у Шевченковій поезії саме Москва звинувачена у нарузі над українською нацією? Виявляється, лише після першого відвідання міста на початку 1844 року.
Тоді, 19 лютого, Шевченко написав у Москві один-єдиний вірш, але то був "Чигрине, Чигрине…”! Вперше потрапивши в багату, процвітаючу, розкішно відбудовану після наполеонівського нашестя Москву, Шевченко відчув особливо гострий біль за бідний, занедбаний повітовий Чигири... Читати далі » |
Розмова з донькою Бориса Антоненка-Давидовича, письменницею, відомим лінгвістом, професором Московського державного університету друку Яриною Голуб.
... Читати далі » |
Щойно вийшла у світ нова і, як і попередні, унікальна праця Володимира Мельниченка “Тарас Шевченко: “Мій великий друг Щепкін”, присвячена 220-ій річниці від дня народження М. Щепкіна (2008) та майбутньо ... Читати далі » |
Здавалося б, майже не залишилося білих плям у житті Кобзаря. Але кожен новий ракурс, із якого допитливий дослідник погляне на особистість Тараса Шевченка, породжує і нові сюжети. Один із таких сюжетів пропонує доктор історичних наук Володимир Мельниченко у своїй новій книжці – «На славу нашої преславної України» (Тарас Шевченко і Осип Бодянський)». Уперше в історії вітчизняної історіографії докладно досліджено «перехресні стежки», які й звели на одному життєвому шляху дві унікальні постаті – великого поета і видатного українознавця, славіста, видавця й перекладача.
Бодянський був щирим прихильником поезії Шевченка. Ще до знайомства з поетом він читав твори Тараса Григоровича, проп... Читати далі »
|
Українська громада Москви зібралася на концерт-реквієм у Культурному центрі України в Москві, щоб спільно з українцями всього світу вшанувати пам’ять жертв голодоморів в Україні. Жалобні заходи відкрив генеральний директор Центру, доктор історичних наук Володимир Мельниченко, який, перефразовуючи слова Володимира Сосюри про цю страшну трагедію українського народу, сказав: “Сьогодні краплини воску загальноукраїнської акції “Запали свічку” падають на наші серця, які б’ються в унісон із великим серцем материкової України, серцем всього українського народу...” Перед присутніми виступив Надзвичайний і Повноважний Посол України в РФ, перший заступник секретаря РНБОУ Костянтин Грищенко. Він зазначив, що вшанування жертв Голодомору 1932—1933 рр. покликане об’єднати не лише світове українство, а й народи, які постраждали від злочинного радянського режиму, навколо спільної пам’яті трагічного минулого. Крім того, Посол наголосив, що Україна не вважає російський народ винн ... Читати далі » |
До 200-річчя з дня народження Осипа Бодянського
На початку головної книги “О времени происхождения славянских письмен” (1855 рік), яку високо цінував Тарас Шевченко, Осип Бодянський писав: “В жизни народов, как и человека, бывают события, воспоминание коих всякий раз погружает мыслящие умы в невольные думы. Особенно это надо заметить о годовщине их, когда они, так сказать, сами напрашиваются. Тут иногда приходится раздуматься и самой даже неповоротливой, самой рассеянной голове”.
Тож до яких роздумів спонукає наші сучасні меркантильно-неповороткі й кліпово-легковажні голови двохсотлітній ювілей Шевченкового друга Бодянського?
Саме завдяки Бодянському Тарас Григорович вже з початку 1840-х років стає відомим у слов’янському науковому та літературному с... Читати далі » |
На початку листопада українці Москви та шанувальники українського слова й пісні зібралися в Українському домі на Арбаті, щоб відсвяткувати День української писемності та мови. Як і очікували, ця непересічна подія стала одним із найяскравіших сплесків українського життя Москви за цілий рік. Зі святом присутніх привітав генеральний директор Центру, доктор історичних наук, член-кореспондент АПН України Володимир Мельниченко. Він нагадав слова Бориса Олійника: “Тільки Слово береже в основі безсмертя української душі”. Із палкою промовою про провідну роль української мови у формуванні національної свідомості в минулому й сьогоденні виступив відомий український письменник Іван Шишов, автор унікальної енциклопедії “Некрополь України”. “У нашої мови була тяжка доля, стільки її катували й всіляко принижували, але вона живе й далі, — сказав він. — І величезна подяка нашим матерям за те, що вони своєю душею, піснею прищепили нам любов до рідного слова”. Після урочистої ... Читати далі » |
Усі, хто побував на Старому Арбаті в Москві, не міг не помітити на будинку № 9 — Культурний центр України — державний прапор України. Вулиця пішохідна, ... Читати далі » |
До 200-ї річниці з дня народження
Осипа Максимовича Бодянського
|
Культурний центр України в Москві відзначив своє 15-річчя. До цієї дати в столиці Росії випущено книгу, в якій зібрано публікації про його роботу.
На урочистому засіданні було зачитано привітання від Президента України Віктора Ющенка.
Заступники керівника Секретаріату Державного управління справами Президента України Валентина Крук і Олег Дробинський вручили працівникам Культурного центру почесні нагороди від імені Керівника Державного управління справами Ігоря Тарасюка. Було вручено також почесні відзнаки і грамоти Міністерства культури і туризму України, підписані міністром Василем Вовкуном.
У Центр надійшло близько сотні вітань з України та Росії — від Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, Національної спілки письменників України, Інституту історії та Інституту літератури Національної академії наук України, Академії педагогічних наук України, Київської дитячої Академії мистецтв... Читати далі » |
Усі десять українознавчих та україномовних книжок, які виходили з-під пера доктора історичних наук, члена-кореспондента АПН України, заслуженого діяча науки України, члена Національної спілки письменників України і Спілки письменників Росії Володимира Мельниченка доводилося редагувати мені. Робота ця надзвичайно цікава й захоплива. Як український філолог я був трохи обізнаний з тим, про що йшлося в рукописах.
Володимир Мельниченко — не просто генеральний директор Культурного центру України в Москві, він і сам став своєрідним центром української культури в Білокам’яній, бо його культурологічна й просвітницька діяльність стосується не лише Москви й України, а й усього україністичного світу. Тобто нині він виконує роль, подібну до тієї, яку відіграв один з досліджуваних ним персонажів — Осип Бодянський.
Це була фундаментальна особистість для української та всієї слов’янської культури. Саме Бодянський допоміг Шевченкові вийти на загаль... Читати далі »
|
“Но, братія, не вдавайтесь в тугу, а молітесь Богу і работайте разумно, во ім’я матері нашої України”, “на славу нашої преславної України”, — так лаконічно й проникливо сформулював Тарас Шевченко ідею життя славних українців, які працювали на теренах Російської імперії для України. До цих великих трудівників, поряд із Миколою Гоголем, Пантелеймоном Кулішем, Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим, Михайлом Максимовичем належить і мало згадуваний нині Осип Бодянський. Саме цьому унікальному українцеві, енциклопедистові, знаному в усьому слов’янському світі, 200 років від народження якого виповнюється цієї осені, присвятив своє глибоке дослідження “На славу нашої преславної України” (Тарас Шевченко і Осип Бодянський)” Володимир Мельниченко. Це перша в українській і світовій історіографії праця про дружбу й московські зустрічі Т. Шевченка та О. Бодянського. В ній по-новому висвітлено життя й подвижницьку працю видатного вченого, який справив... Читати далі »
| |
|
Володимир Мельниченко "Шевченківська Москва"
Анімаційний фільм "З Україною в серці"
|
