Це той день, коли всі московські українці збираються разом у Культурному центрі України в Москві, щоби знову засвідчити свою єдність з історичною Батьківщиною та всім світовим українством. Свято Соборності не оминають своєю увагою навіть жителі столичної області, незважаючи на відстань і вечірній час проведення заходів. А московські шанувальники української культури знають, що цього дня Центр проводить один із набільших концертів року. Це важливо ще й тому, що нині москвичі відчувають брак інфомації про Україну, адже переважна більшість російських ЗМІ висвітлюють події в сусідній державі досить упереджено. Чи не єдиною можливістю побачити справжню Україну, самобутню, з багатою культурою, залишається український Центр на Арбаті. Відкриваючи урочистий вечір, його генеральний директор, доктор історичних наук, член-кореспондент АПН України В. Мельниченко коротко розповів громаді про визначну подію, яка відбулась 22 січня 1918 року, – проголошення Акта Злуки Української Народної ... Читати далі » |
В Культурном центре Украины (ул. Арбат, д. 9) состоялся концерт фортепианной музыки в исполнении дуэта «OLEYURIA».
«OLEYURIA» - это Ольга и Юрий Щербаковы – лауреаты международных конкурсов, заслуженные деятели искусств Автономной Республики Крым. Пианисты окончили Одесскую государственную консерваторию по классу заслуженный артистки Украины, профессора Л. Гинзбург, ученицы Г. Нейгауза. Дуэт широко известен в музыкальном мире: талантливым исполнителям устраивали овации едва ли не на всех континентах земного шара. Во время фестиваля в Соединенных Штатах их уговорили специально задержаться, чтобы дать мастер-класс американским студентам. В репертуаре музыкантов более двухсот произведений всех стилей. На вечере «Диалоги у рояля» в прекрасном зале Культурного центра Украины они исполнили увертюру к опере «Тарас Бульва» Н. Лысенко и Л. Ревуцкого, экспромт М. Глинки, пять пьес из цикла «Костюмированный бал» А. Рубинштейна, шесть пьес С. Рахманинова, вальс ... Читати далі » |
У Москві на вулиці Арбат, за кілька хвилин пішки від Кремля працює Культурний центр України, 7 із яких Центр очолює Володимир Мельниченко – історик, письменник, дослідник української Росії.
У. Т.: Як стверджував Олег Скрипка: «Москва – кузня українського націоналізму». А коли ви усвідомили себе українцем?
–З дитинства, відколи пам’ятаю себе в українському селі Медвин. Втім, у Москві національне самовідчуття справді загострюється. Тим більше, коли працюєш від імені України в арбатському світі. Тут Тарас Шевченко «блукав по закарлючистих вулицях московських», а в квітні 1861 року домовина з його прахом два дні стояла в арбатському храмі Тихона Амафунтського, де відбулася панахида. З вересня 1916-го по березень 1917 року на Арбаті, 55 жив царський засланець Михайло Грушевський, який пророче писав, що «здавалося особливо потрібним робити якісь запаси і сховки української національної енергії». У Москві, з особливим щемом згаду ... Читати далі » |
У березні виповнюється 150 років з часу найдовшого перебування в Москві Тараса Григоровича Шевченка — 11—26 березня 1858 року. Поет тоді жив у Михайла Семеновича Щепкіна і разом з ним “споглядав Москву”, познайомився з багатьма представниками “московської вчено-літературної знаменитості”. Починаючи з цього числа, ми друкуватимемо цикл статей генерального директора Культурного центру України в Москві, номінанта на здобуття Національної премії, доктора історичних наук Володимира Мельниченка про перебування Шевченка в Москві в березні 1858 року. Тарас Шевченко:
“Поселився у Щепкіна
в будинку Щепотьєвої”
Повертаючись із заслання в Петербург, Тарас Шевченко на деякий час зупинився в Нижньому Новгороді. В інформації воєнного губернатора Нижньогородської губернії Муравйова на ім’я московського воєнного генерал-губернатора Закревського, знайденій мною в Центральному історичному архіві Москви, перебування Шевченка в міс... Читати далі »
|
Продовження.
Початок у ч. 6, 7 за 2008 р.
ТАРАС ШЕВЧЕНКО:
“НИШКОМ ПРОВІДАВ
РЄПНІНУ”17 березня Тарас Григорович записав у щоденнику: “Сегодня опять посетили меня оба медика и, слава Богу, кроме диеты и сидения в комнате, ничего не прописали”. Та Шевченко цього разу порушив заборону виходити з дому й увечері нищечком відвідав давнього друга княжну Варвару Рєпніну, яка жила в районі Козихи на Спиридоновській вулиці (тепер — вулиця Спиридоновка, між Малою Нікітською і Садово-Кудрінською; будинок не зберігся). Назву отримала від церкви Спиридона, єпископа Тримифунтського, на Козиному болоті, відомої з 1627 року (розібрана 1930 р.). Спиридоновська вулиця була “панською” й входила до Арбатської дільниці міста. Від помешкання Щепкіна треба було пройти Старопименовським провулком, перетнути Тверську, далі Єрмолаєвським провулком, або вийти на Садову-Тріумфальну й Садовим кільцем потрапити на Спиридоновську.
Можливо, що й під час ... Читати далі »
|
Продовження.
Початок у ч. 6, 7, 9 за 2008 р.
ТАРАС ШЕВЧЕНКО:
“ПОЇХАЛИ МИ З МИХАЙЛОМ СЕМЕНОВИЧЕМ У МІСТО”18 березня 1858 року Шевченко і Щепкін уперше після поетової хвороби разом виїхали з дому. У щоденнику Тараса Григоровича читаємо:
“В первом часу поехали мы с Михайлом Семеновичем в город. Заехали к Максимовичу. Застали его в хлопотах около “Русской беседы”. Хозяйки его не застали дома. Она была в церкви. Говеет. Вскоре явилася она, и мрачная обитель ученого просветлела. Какое милое, прекрасное создание. Но что в ней очаровательнее всего, это чистый, нетронутый тип моей землячки1. Она проиграла для нас на фортепьяно несколько наших песен. Так чисто, безманерно, как ни одна великая артистка играть не умеет. И где он, старый антикварий, выкопал такое свежее, чистое добро. И грустно, и завидно. Я написал ей на память свой “Весенний вечер”2, а она подарила мне для ношения на шее киевский образок. Наивный и прекрасный подарок”.... Читати далі »
|
Продовження.
Початок у ч. 6, 7, 9,10 за 2008 р.
ТАРАС ШЕВЧЕНКО:
“ПУСТИЛИСЯ МИ МОСКВУ СПОГЛЯДАТИ”О десятій годині 19 березня Шевченко і Щепкін знову вийшли з дому разом. Було тепло, тихо й хмарно. Михайло Семенович рукою показав напрямок їхньої екскурсії. Як згадував Олександр Афанасьєв, Михайло Семенович “невідступно супроводжував Шевченка по Москві”. Тетяна Щепкіна-Куперник, яка збирала відомості про те, як артист опікував поета, писала: “Щепкин вызвался показать ему Москву. В то время “великим постом” спектаклей в театрах не было, и он был свободен. С утра они выходили из дома. Две характерные фигуры: маленький, круглый, светло улыбающийся Щепкин, которого почти все прохожие узнавали и приветствовали (даже извозчики, величавшие его по имени-отчеству), кто поклоном, кто улыбкой, и суровый, с густыми бровями Шевченко в смушковой шапке и смазных сапогах”. Незважаючи на грязюку під ногами, того дня вони, за словами Шевченка, “обходили пешком по ... Читати далі »
|
Продовження.
Початок у ч. 6, 7, 9,10,12 за 2008 р.
Тарас Шевченко:
“Поїхали з Щепкіним
поклонитися Аксакову”Важливою заслугою Михайла Щепкіна було те, що саме він познайомив Тараса Шевченка з Сергієм Аксаковим і його сім’єю. Стосунки (спочатку заочні) між письменниками зав’язалися в грудні 1857 року, коли Сергій Аксаков послав Шевченкові через Щепкіна свою “Семейную хронику” з автографом. Цей твір, як і книга “Детские годы Багрова-внука” з автографом Аксакова, залишилися у бібліотеці Шевченка після його смерті. Вірогідно, Щепкін розповів Шевченкові багато хорошого про близького йому Аксакова та його сім’ю, яку дуже поважав.
Завдяки Щепкіну 22 березня 1858 року відбулася перша зустріч Шевченка з Аксаковим. Заглянемо до поетового щоденника, в якому передано його щиру радість від неї: “Радостнейший из радостных дней. Сегодня я видел человека, которого не надеялся увидеть в теперешнее мое пребывание в Москве. Челов... Читати далі »
|
Закінчення. Початок у ч. 6, 7,
9,10, 14 за 2008 р.
Тарас Шевченко:
“Я зустрівся і познайомився з ними…”
Важливим результатом поетового перебування в Москві стало знайомство з багатьма московськими інтелектуалами, що відбулося завдяки Михайлу Щепкіну. У цьому контексті важливими були дві зустрічі — обіди 24 і 25 березня.
Про 24 березня Шевченко занотував у щоденнику:
“Отправились в книжный магазин Н. М. Щепкина и ком., где и осталися обедать. Обед был званый. Николай Михайлович праздновал новоселье своего магазина и по этому случаю задал пир московской учено-литературной знаменитости. И что это за очаровательная знаменитость! Молодая, живая, увлекающаяся, свободная! Здесь я встретил Бабста, Чичерина, Кетчера, Мина, Кронеберга-сына, Афанасьева, Станкевича, Корша, Крузе и многих других. Я встретился и познакомился с ними, как с давно знакомыми родными людьми. И за всю эту полную радость обязан я моему з... Читати далі »
|
У Культурному центрі України в Москві відбувся творчий вечір, присвячений 80-річчю Національної кіностудії художніх фільмів ім. Олександра Довженка, під час якого було презентовано один із кращих нових українських фільмів – “Богдан Зиновій Хмельницький”. З цієї нагоди до Центру завітали заступник директора Національної кіностудії художніх фільмів ім. Олександра Довженка Андрій Грушка й автор сценарію та р... Читати далі »
Дата: 26.09.2008 | |
Мельниченко В. Тарас Шевченко і Михайло Грушевський на Старому Арбаті. - М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2006. - 655 с.
Генеральний директор Культурного центру України в Москві, доктор історичних наук, член-кореспондент АПН України Володимир Мельниченко випускає в світ фундаментальну новаторську монографію, яка складається з трьох частин. У першій розповідається про історію Старого Арбату з українським наголосом на ній. Друга частина присвячена перебуванню в Москві, зокрема в арбатському ареалі, Тараса Шевченка, а третя розкриває життя та діяльність Михайла Грушевського на знаменитій російській вулиці ... Читати далі »
|
Мельниченко В. Арбат очима українця. - М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2006. - 318 с.
Ця книга є другою в серії "Україна на Старому Арбаті”, яку випускає Культурний центр України в Москві. Генеральний директор Центру, доктор історичних наук Володимир Мельниченко вперше в українській історіографії та російській арбатознавчій літературі досліджує історію Арбату з часу виникнення до наших днів через призму української присутності в "арбатському світі”. Феномен Старого Арбату з українським наголосом – це захоплююча й важлива для кожного українця розп... Читати далі »
|
З нагоди чергової річниці від дня смерті видатного українського та російського славіста й історика Осипа Бодянського (1808 – 1877), працівники Культурного центру України в Москві поклали квіти до його могили в Новодівочому монастирі.
Дата: 26.09.2008 | |
Цьогоріч початок вересня у Культурному центрі України в Москві ознаменувався низкою цікавих і помітних заходів. Вже традиційно котрий рік поспіль Центр бере активну участь у роботі найбільшого книжкового форуму Росії — Московської міжнародної книжкової виставки-ярмарку. Знаковою подією нинішньої виставки стало те, що Україна була у ній в якості почесного гостя. Зі свого боку Культурний центр представив на виставці самостійний стенд.
Загалом за п'ять років ми видали в Москві українською мовою 10 книг обсягом понад 250 друкованих аркушів. Це — книги про роботу Центру («Україна на Арбаті, 9» та «Прапор України на Арбаті») та праці з шевченкознавства й грушевськознавства, автором яких є генеральний директор Центру, доктор історичних наук Володимир Мельниченко «Михайло Грушевський: “Я оснува ... Читати далі » Дата: 26.09.2008 | |
10 сентября 2008 г. в Культурном центре Украины на Арбате прошел торжественный вечер по эгидой Севастопольского Землячества в Москве. Культурную программу вечера открыл экс-мэр Севастополя, а ныне глава землячества в Москве Иван Кириленко. В знак приветствия Севастопольской диаспоры в программе вечера приняли участие певица Маргарита Раевскя, народный артист России Владимир Тверской (бас), который под аккомпонемент пианистки Ольги Ефремовой исполнил песню из оперетты «Севастопольский вальс» (композитора Листова на слова поэта Рублева) и песню «Заветный камень» (музыка Мокроусова, слова Жарова). После выступления Владимира Тверского, состоялась презентация авторской музыкально-литературной программы «Храм любви» и книги «Птица счастья» поэтессы Татьяны Люляевой. Татьяна – коренная москвичка, дочь капит ... Читати далі » Дата: 26.09.2008 | |
26 серпня в концертному залі Культурного центру України в Москві відбувся святковий концерт, присвячений 17-й річниці Незалежності України. Серед численних гостей були присутні Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації, Перший заступник Секретаря Ради Національної Безпеки і Оборони України Костянтин Грищенко, працівники Посольства України з дружинами, керівники і члени українських земляцтв у Москві, діячі науки і культури, представники діаспори і московської громадськості та гості столиці. У зверненні до присутніх Костянтин Грищенко щиро привітав усіх зі славним державним українським святом, побажав миру і добра кожній родині та висловив упевненість, що стосунки України і Російської Федерації розвиватимуться на засадах дружби, взаємоповаги і взаєморозуміння. Цього вечора вперше на сцені Кул ... Читати далі » Дата: 26.09.2008 | |
У Культурному центрі України в Москві відкрилася виставка живопису члена Національної спілки художників України Анатолія Калитка. Анатолій Калитко народився 13 липня 1942 року в селі Оринин на Хмельниччині. У 1971 році закінчив Київський державний художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури). Його учителями були професор К. Трохименко, професор А. Сиротенко та А. Пламеницький. Художник Анатолій Калитко за духом є близьким до класичного українського національного мистецтва. Він творець із великої літери. Він колорист, який продовжує коротке життя кольору, продовжує його багатогранністю пейзажів, натюрмортів і надзвичайно тонко, психологічно вивірених портретів. Це вдумливий, талановитий і яскравий живописець. На виставці в Культурному центрі України в Моск ... Читати далі » Дата: 26.09.2008 | |
У рамках цього проекту в Культурному центрі України в Москві, раніше ніж в Україні, відбулася презентація перших двох томів повного дванадцятитомного зібрання творів Кобзаря за участі заступника голови редколегії, директора Національного музею Тараса Шевченка С. Гальченка. Так само в Центрі пройшла презентація документального телефільму "Мій Шевченко”, знятого на "Студії 1+1”. Глядачі зустрілися з авторами фільму Юрієм Макаровим та Оленою Чекан.
Часто бувають у Центрі лауреати Національної премії ім. Тараса Шевченка – Богдан Ступка вже став його живим талісманом. У нас виступали лауреати Шевченківської премії Ніна Матвієнко, Марія Стеф’юк, Євген Станкович, Мирослав Скорик, пройшла фотовиставка Василя Пилип’юка…
З 2002 року ми про... Читати далі »
|
Співпраця з іноземними культурними представництвами, акредитованими в Москві, давно стала однією з вагомих складових діяльності Культурного центру України. Поглиблюється також культурний діалог із науковими установами Російської Федерації – Російською академією наук, Інститутом світової літератури ім. М. Горького, Державним історичним музеєм, Музеєм О. Пушкіна, Меморіальним музеєм "Квартира А. Бєлого”, Меморіальним центром "Будинок Гоголя”.
Культурний центр України щороку 25 травня бере участь у традиційному святкуванні Дня слов’янської культури та писемності, у який спільними силами культурних представництв слов’янських країн у Москві проводяться концерти, художні та книжкові виставки, кінопрем’єри.
Серед найпомітніши... Читати далі »
|
Українська громада Москви й шанувальники української культури зібралися під гостинним дахом Культурного центру України на Арбаті на 12-ту річницю Конституції України. Це свято із року в рік традиційно стає найпомітнішою подією літа в українському житті столиці Росії. На урочистому вечорі генеральний директор Центру, доктор історичних наук, заслужений діяч науки України Володимир Мельниченко розповів про історію ухвалення основних законів України, наголосивши що першою українською конституцією була Конституція Пилипа Орлика від 5 квітня 1710 року. На думку вітчизняних істориків, це перша європейська конституція в сучасному розумінні. Доповідач також відзначив, що сучасна Конституція України стала важливою віхою в утвердженні суверенності України. На вечорі в Культурному центрі України в Москві закінчив свій перши ... Читати далі » Дата: 26.09.2008 | |
Презентація фільму-переможця кінофестивалю “Кінолітопис 2008” “Запали свічку” (Голодомор 1932 – 1933 рр.), знятого Українською студією хронікально-документальних фільмів і творчим об’єднанням “Літопис”.
Взяли участь президент фестивалю Лариса Єфименко, головний редактор творчого об’єднання “Літопис”, заслужений діяч мистецтв України Олена Завгородня.
Дата: 26.09.2008 | |
Якщо ім'я визначає долю, то у Богуслава вона велика і славна. Це одне з найдавніших міст, яке веде свою історію з ХI століття.
29 травня цього року в Культурному центрі України в Москві в рамках проекту «Представляємо стародавні міста України» відбулася презентація міста Богуслава.
«І почав Ярослав городи ставити на Росі - Юр'єв, Корсунь, Богуславль», - говоритьть Іпатьєвський літопис. Так вперше згадується місто Богуслав і його засновник - київський князь Ярослав, названий пізніше Мудрим.
Перша літописна згадка про Богуслав датується 1032 роком. В офіційних документах перші спогади про місто датовані 1195 роком, коли він разом з іншими містами і селищами добре укріпленої оборонної лінії був переданий київським князем Рюриком князю Всеволоду Велике Гніздо.
В історії Богуслава відбилася вся історія нашої... Читати далі »
Дата: 26.09.2008 | |
Слово про Культурний центр. - М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. - 201 с.
Ця книга є першою в серії видань "Україна на Старому Арбаті”, яку започатковує Культурний центр України в Москві. У ній зібрані основні публікації про роботу Центру його генерального директора В. Мельниченка, а також статті та відгуки народних депутатів України, діячів науки і культури, журналістів.
Читати книжку:
Частина 1
... Читати далі »
| |
