Календар новин

«  Вересень 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Логін:
Пароль:

Пошук

Наше опитування

Яке Ваше улюблене свято?
Усього відповідей: 79

Статистика

Головна » 2008 » Вересень » 26 » Проект «Представляємо стародавні міста України». Богуславу — 975 років
Проект «Представляємо стародавні міста України». Богуславу — 975 років
16:01
Якщо ім'я визначає долю, то у Богуслава вона велика і славна. Це одне з найдавніших міст, яке веде свою історію з ХI століття.

29 травня цього року в Культурному центрі України в Москві в рамках проекту «Представляємо стародавні міста України» відбулася презентація міста Богуслава.
«І почав Ярослав городи ставити на Росі - Юр'єв, Корсунь, Богуславль», - говоритьть Іпатьєвський літопис. Так вперше згадується місто Богуслав і його засновник - київський князь Ярослав, названий пізніше Мудрим.
Перша літописна згадка про Богуслав датується 1032 роком. В офіційних документах перші спогади про місто датовані 1195 роком, коли він разом з іншими містами і селищами добре укріпленої оборонної лінії був переданий київським князем Рюриком князю Всеволоду Велике Гніздо.
В історії Богуслава відбилася вся історія нашої держави. 1240 року Богуслав був зруйнований монголо-татарськими ордами. У 1362 році він підпав під владу Литви, а після Люблінської унії 1569 року його захопила шляхетська Польща. 1620 року він дістав магдебурзьке право і герб. У цей час в Богуславі було 115 дворів, 15 шинків, 4 водяні млини та 2 поташні буди. Український народ чинив рішучий опір колонізаторській політиці польського уряду. Це вилилося у ряд селянсько-козацьких повстань. 1592 року повстанці під проводом К. Косинського захопили Богуслав. Великий відгук знайшло тут селянсько-козацьке повстання на чолі з С. Наливайком, яке почалося 1594 року. У 1622 році в місті налічувалося лише 100 «послушних» міщан, решта жителів становили козаки. Активну участь брало населення Богуслава у селянсько-козацьких повстаннях під проводом П. Павлюка і К. Скидана — у 1637 році, Д. Гуні і Я. Острянина — у 1638 році.
У травні 1648 року Богдан Хмельницький розгромив польське військо під Корсунем. Богуслав був визволений з-під влади шляхетської Польщі і став сотенним містом Білоцерківського полку. Богдан Хмельницький надавав великого значення Богуславу і неодноразово робив його місцем збору своїх військ. Гетьман стояв тут з полками у 1651, 1654 і 1655 рр. 1654 року він приймав у Богуславському замку антіохійського патріарха Макарія, який їхав до Москви із спеціальною місією. Богдан Хмельницький надсилав звідси листи російському цареві Олексію Михайловичу про хід боїв з польсько-шляхетськими військами та свої воєнні плани, патріарху Никону — з проханням сприяти прискоренню походу російських військ на допомогу Україні, видав тут кілька своїх універсалів. З Богуслава Б. Хмельницький виряджав послів до російського царя.
Після Андрусівського перемир'я 1667 року Богуслав знову захопила шляхетська Польща. Наприкінці XVII ст. населення Богуслава включилося у визвольну боротьбу під керівництвом С. Палія. У 1685 році козацьке військо на чолі з полковником С. Самусем, сподвижником Палія, на деякий час визволило місто з-під гніту польської шляхти. Богуслав став полковим містом Богуславського полку.
Після другого поділу Польщі (1793 рік) Богуслав увійшов до складу Росії і з 1796 року став центром Богуславського повіту.
З Богуславом, життям і боротьбою його населення пов'язані видатні твори української народної поезії — дума «Маруся Богуславка» та пісня-балада «У містечку Богуславку» («Про Бондарівну»). Маруся Богуславка — один з найяскравіших народнопоетичних образів жінки-патріотки. Перебуваючи в неволі у турецького паші, вона відкрила «темницю кам'яную» і випустила на волю «сімсот козаків, бідних невольників». Сюжет цієї думи використали для однойменних творів 1. С. Нечуй-Левицький, М. П. Старицький та ін.
У Богуславі народився український художник І. М. Сошенко, який «відкрив» Т. Г. Шевченка-художника в Петербурзі. Художник мав у місті садибу і хату, в якій 1845 року зупинявся великий поет-революціонер Т. Г. Шевченко. Бував тут Шевченко багато разів і в дитинстві, а про перебування в Богуславі 1845 року та свою приязнь до І. М. Сошенка він писав у повістях «Художник» і «Прогулка с удовольствием и не без морали».
У 1886—1893 рр. тут жила видатна українська письменниця Марко Вовчок. Приїздив сюди також Панас Мирний. Велику і різноманітну культурно-освітню роботу на початку XX ст. проводив у Богуславі видатний український прогресивний письменник і педагог Степан Васильченко (С. В. Панасенко), який працював тут учителем двокласної школи.
Сьогодні Богуслав — історичне місто районного значення, розташоване на берегах р. Рось на півдні Київської області. Територія міста становить1589,5 га, населення — 16,8 тисяч.
Овіяне легендами, оспіване в народних піснях та думах, місто живе і працює, чаруючи красою і викликаючи повагу до свого історичного минулого. Серед такої краси народжуються красиві і талановиті люди. Не випадково стародавнє місто з 900-літньою історією в Культурному центрі України в Москві представляв прославлений колектив — Хорова капела ім. О. Кошиця Богуславського гуманітарного коледжу ім. І.С. Нечуя-Левицького. Розмаїтий репертуар та висока виконавська майстерність колективу під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Олексія Юзефовича полонили слухачів і перетворили концерт у справжнє свято української пісні. Неповторний голос солістки Капели Наталії Духан заворожив усіх присутніх. Багатогранність звукової палітри, різножанровість творів, використання всього мелодико-гармонійного спектру мимоволі спонукали до роздумів над життєвим покликанням митця, над питанням творчості взагалі, над могутньою силою слова, покладеного на музику...
На презентацію прибули заступник міського голови Богуслава Поліна Дяченко, директор гуманітарного коледжу ім. І.С. Нечуя-Левицького Станіслав Лисак, перший директор музею-садиби І. Сошенка Богдан Капко, заступник голови Київського регіонального відділення НОКУ Микола Вакуленко, настоятель Свято-Троїцького храму міста Богуслава отець Михаїл.
Усі, хто відвідав Культурний центр тої днини не залишив його без почуття щирої вдячності за хвилини емоційного задоволення і духовного піднесення, породжені божим хистом. Справді, багатство нашої української землі — мудрі, щирі, обдаровані ЛЮДИ.

Олеся ЗАДОРОЖНА
фото Віктора ГІРЖОВА

 

Переглядів: 811 | Додав: admin | Рейтинг: 3.0/1 |
Всього коментарів: 0