У Культурному центрі України в Москві відкрилася виставка живопису члена Національної спілки художників України Анатолія Калитка.
Анатолій Калитко народився 13 липня 1942 року в селі Оринин на Хмельниччині. У 1971 році закінчив Київський державний художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури). Його учителями були професор К. Трохименко, професор А. Сиротенко та А. Пламеницький.
Художник Анатолій Калитко за духом є близьким до класичного українського національного мистецтва. Він творець із великої літери. Він колорист, який продовжує коротке життя кольору, продовжує його багатогранністю пейзажів, натюрмортів і надзвичайно тонко, психологічно вивірених портретів. Це вдумливий, талановитий і яскравий живописець.
На виставці в Культурному центрі України в Москві представлено близько 45 полотен автора, у яких прослідковується особистість творця, майстра пейзажу, його індивідуальний підхід до явищ і деталей.
Пейзажі наповнені чистотою барв, у них відчувається простір і повітря. Яскраві фарби, благородні мазки світлотіні, живі за технікою, з тонким переважанням живописних нюансів, кольорові плями – все це в гармонії з сюжетом і композицією. Найяскравішим підтвердженням мого аналізу є пейзажі “Осінь у Криворівні” (п.о. 2005), “Зима в Пістині” (п.о.1991), “Перший сніг в горах” (п.о. 1996), “Осіннє мереживо гір” (п.о. 1998), “Осіннє золото” (п.о. 1998).
А які чудові й історично побудовані композиції пейзажів з архітектурою. Широкий, сміливий мазок, чітке визначення кольорових площин, навмисне підкреслені архітектурні деталі – так виглядає робота “Стара фортеця. м. Кам’янець-Подільський” (п.о. 2005). А в картині “Хотинська фортеця” (п.о. 2005) автора захоплює декоративність кольору. Він умисне пише архітектуру відкритим кольором, широким мазком, граючи світлотінню. Майстер урівноважує композицію архітектурою ліворуч і широким дзеркалом річки, що тече до горизонту, праворуч.
Анатолій Калитко любить природу, тонко відчуваючи її. Про це свідчать його натюрморти: “В майстерні художника” (п.о. 2004), “Маки” (п.о. 2005), “Бузок” (п.о. 2004), “Чорнобривці” (п.о. 2005), “Квіти з полонини” (п.о. 2004).
Не можна не сказати й про портрети в творчості автора виставки. Анатолій Калитко – майстер чистого, психологічного портрету: “Мати художника” (п.о. 1982), “Гуцулка з села Річка” (п.о. 2001), “Дочка Маринка” (п.о. 2005), “Поет Гуцульщини Б. І. Радиш” (п.о. 2005), “Дружина” (п.о. 1983), “Художник Ю. Касьяненко” (п.о. 1979).
Ці портрети свідчать про широкий діапазон творчості удожника. Чіткий академічний рисунок, бажання передати внутрішній світ зображуваної людини – все це автор вирішує легко і гарно. Він чудово володіє живописною палітрою.  Його тендітне ставлення до живопису без будь-якого примусу вводить глядача в дійство краси.
Йому вірять, з ним разом кожна людина хвилюється, захоплюється, а тому з його полотен звучить правда життя.