24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила документ надзвичайної ваги для українського народу – Акт проголошення незалежності України.

У ньому зазначалося: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада урочисто проголошує незалежність України й створення самостійної української держави – України. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення».

За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава – Україна.

На підтвердження Акта проголошення незалежності Верховна Рада України вирішила провести 1 грудня 1991 року республіканський референдум. За його допомогою потрібно було нетралізувати політичні спекуляції противників української незалежності, які заявляли, що народ буцімто не підтримує Акт про незалежність. На всеукраїнському референдумі кожен громадянин мав чітко відповісти "Так, підтверджую”, або "Ні, не підтверджую” на запитання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?”

Із 37885,6 тис. громадян України, котрі були внесені до списків для таємного голосування, взяли участь у голосуванні 31891,7 тис. (84,18%). Із них позитивно відповіли 28804,1 тис. виборців (90,92%). Зокрема, у Криму відповіли на запитання референдуму "Так, підтверджую” 54,19% громадян, у Севастополі – 57,07%; у Донецькій, Луганський, Одеській, Харківській областях підтвердили Акт про незалежність понад 80% виборців; в Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій областях за незалежність проголосувало понад 95%, у решті областей – понад 90% громадян. За результатами референдуму вже ні в кого не могло бути сумніву, що український народ хоче мати свою самостійну державу.

ПОСТАНОВА 

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР 
 
Про проголошення незалежності України 
 
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 38, ст.502) 
 
Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
постановляє: 
Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною 
демократичною державою. 
 
З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки
її Конституція (888-09), закони, постанови Уряду та інші акти
законодавства республіки. 
 
1 грудня 1991 року провести республіканський референдум на підтвердження 
акта проголошення незалежності. 
 
Голова Верховної Ради Української РСР Л. КРАВЧУК 
 
м. Київ, 24 серпня 1991 року
N 1427-XII 
 
 
А К Т
ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
 
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною
в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,
- продовжуючи тисячолітню традицію державотворення на Україні,
- виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН 
та іншими міжнародно-правовими документами,
- здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, 
Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто
 
проголошує 
 
незалежність України та створення самостійної української держави - УКРАЇНИ. 
 
Територія України є неподільною і недоторканною.
Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення. 
 
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ 
24 серпня 1991 року