|
18:23 День Соборності та Свободи України | |
 22 січня 1919 року відбулося об’єднання (злука) двох суверенних українських держав – Української Народної Республіки (УНР) і 3ахідно-Української Народної Республіки (3УНР) в одну незалежну соборну державу. Урочистий Акт об’єднання було проголошено Директорією УНР на Софійському майдані Києва. УНР як незалежна держава постала рівно за рік перед цим – 9 (22) січня 1918 року було проголошено четвертий Універсал. ЗУНР (Західно-Українська Народна Республіка) постала в листопаді 1918 року, і відразу ж розпочався процес об’єднання: зазбручанська Українська національна рада надіслала до Києва свою делегацію для переговорів із гетьманом Павлом Скоропадським. Після зміни влади переговори велися з Директорією. 1 грудня 1918 року у Фастові між УНР та ЗУНР було укладено Передвступний договір, ухвалено Постанову Української Національної Ради від 3 січня 1919 року про об’єднання ЗУНР з УНР. 21 січня 1919 року в Хусті Всенародні збори ухвалили приєднати до Української Народної Республіки Закарпаття.
 В Акті об’єднання від 22 січня 1919 року Директорія радісно повідомляла: "Однині во єдино зливаються століттями одірвані одна від одної частни єдиної України – Західно-Українська Народня Республіка / Галичина, Буковина і Угорська Україна / і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка”. ЗУНР отримала назву Західної області УНР (3ОУНР). Скликаний Директорією Трудовий Конгрес України, у роботі якого взяли участь 65 делегатів від ЗУНР, наступного дня схвалив Акт об’єднання. Втім, об’єднання УНР і 3УНР в одну державу через низку причин до кінця не відбулося. Головна з них – складний стан, у якому незабаром опинилася Директорія та її уряд, змушені під натиском більшовицьких військ залишити майже всю територію Великої України. Навіть поміж західноукраїнських державних діячів не було прагнення до цілковитого об’єднання. На вимогу представників 3УНР Директорія погодилася з тим, щоб до скликання Всеукраїнських установчих зборів адміністративні й законодавчі функції в Західній Україні здійснювалися самостійно, а фактичне об’єднання відбулося б пізніше.
Незважаючи на це, день 22 січня 1919 року назавжди залишиться в пам’яті українського народу як свято Соборності (Злуки) України. Високий принцип соборності своїх земель є найвищим ідеалом, до якого прагне кожна свідома нація. На довгому й тяжкому шляху українського народу до цього ідеалу було об’єднання УНР і ЗУHP – подія великої історичної ваги.
21 січня 1990 року між Києвом і Львовом сотні тисяч людей, тримаючись за руки, вишикувалися в "живий ланцюг". Деякі були з транспарантами про зміст акції. За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ УРСР, в акції взяли участь майже 450 тис. осіб, за даними організаторів - близько мільйона. На мітингах, що проходили в містах, з'єднаних "живим ланцюгом", звучали заклики до незалежності. Акція стала демонстрацією єдності українського народу.
У 1999 році згідно з Указом Президента України 22 січня стало Днем Соборності України. | |
|
Категорія: Цей день в історії | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всього коментарів: 0 | |
