|
16:50 Виступ театру-антрепризи “Еней” | ||||||||||||||||||
 У Національному культурному центрі України в Москві відбулася презентація Музично-драматичного українського театру-антрепризи "Еней”. Було представлено лiтературно-музичну композицію "Дiвчина з легенди!” за поетичним твором Лiни Костенко "Маруся Чурай”, яка є першою виставою Театру в творчiй спiвпрацi з Українською народною хоровою капелою Москви під керівництвом заслуженого працівника культури України та Росії Вікторії Скопенко. Вистава присвячена 80-рiччю від дня народження Лiни Костенко.Силами української громади Москви в квітні 2009 року було створено Музично-драматичний український театр-антрепризу «Еней» – із цією інiціативою виступило творче подружжя Миколи Решетняка і Лариси Бiлан, які є солiстами Большого театру Pociї й активно співпрацюють із Національним культурним центром України в Москві. Ця ідея знайшла підтримку в керівництва Регiональної громадської органiзацiї «Українцi Москви» та Об’єднання українцiв Росії. Новостворений театр, названий так на честь «Енея» Івана Котляревського, взяв активну участь у роботі оргкомітету з пiдготовки програми Фестивалю української культури «Сорочинський ярмарок у Москві» і здобув призові місця на фестивалі у вepecнi 2009 року. Протягом майже року своєї діяльності молодий колектив провів такі заходи, як «Вечорницi на Полтавщинi», вечiр пам’яті Соломiї Крушельницької, концерт пам’ятi народного артиста України Романа Гмирi тощо. І всі ці заходи викликали велику зацікавленість у шанувальників українського слова та пісні. Самі лише «Вечорницi на Полтавщинi», організовані за ініціативою Лариси Білан із щирою любов’ю до традицій рідної Полтавщини, зібрали не тільки місцеве українство, але й численних москвичів.
Ідея створення вистави за поемою Ліни Костенко «Маруся Чурай» виникла невипадково, адже саме твором такого глибинного й високодуховного змісту, на думку заступника директора Бібліотеки української літератури Москви, поета Віталія Крикуненка, та Лариси Білан, і варто розпочинати історію українського театру в Москві. Задум полягав у тому, щоби завдяки цій постановці російський глядач зміг побачити не тільки долю легендарної української поетки й співачки, а відкрив би для себе філософію буття української людини в минулому й сьогоденні, її вірування й сподівання.
Однією з важливих особливостей цієї композиції стала її насиченість українською музикою, народними піснями й традиціями. Ці ідеї знайшли своє втілення завдяки зусиллям режисера вистави й художнього керiвника театру-антрепризи «Еней» Миколи Решетняка та кінорежисера Віри Федорченко як консультанта. Чільне місце в постановці «Дівчини з легенди» належить Українській народній хоровій капелі Москви (головний хормейстер – Вiкторiя Скопенко). Цей творчий колектив, заснований ще в 1992 році, займається популяризацією української пісенної культури в Росії та за кордоном. Згадати хоча б Українські музичні салони, які щомісяця збирають у Національному культурному центрі України в Москві численних шанувальників української пісні. Зусиллями Вікторії Скопенко та Віри Федорченко проводяться Всеросійський фестиваль-конкурс українських хорових колективів і ансамблів ім. Олександра Кошиця, Всеросійський фестиваль «Сорочинський ярмарок у Москві» тощо. Під час прем’єри «Дівчини з легенди» капела виконала пісні «Тихо над річкою», «Грицю, Грицю, до роботи», «В кінці греблі шумлять верби», «Засвіт встали козаченьки», «Ой, лопнув обруч», «Ой, там, на горі» та інші – більшість із них звучали вперше.
У ролі Марусі Чурай – солістка капели й переможниця минулорічного «Сорочинського ярмарку в Москві» в номінації «народний спів» Ірина Лукшина-Юрчевська, яка блискуче виконала свою роль і заспівала кілька українських народних пісень. Хтозна, як співала сама Маруся Чурай, ми тільки знаємо, що завдяки співу вона навіки залишилася в народній пам’яті. Ірина ж неодноразово брала участь у концертах, які проходять у Культурному центрі України, і хочеться сказати, що відвертість і природність звучання її голосу змушує українські серця Москви битися гучніше – глядачі завжди раді її тут вітати.
Ідейний натхненник і людина, без якої український театр, певно, ще тривалий час залишався б лише в проектах, Лариса Білан цього вечора не співала – вона читала уривки з поеми скраю сцени, озвучивши Ліну Костенко. Ті, хто часто ходить до Культурного центру України, добре знають її прекрасний голос, а ще люблять Ларису за надзвичайну харизматичність і доброзичливість.
Зважаючи на важливість цього починання московських українців, хотілось би звернути увагу також і на те, як сприйняли «Дівчину з легенди» глядачі. Певно, для багатьох вона стала несподіванкою – постановка вийшла настільки щирою і динамічною, що зала була в захваті й вітала акторів, підвівшись зі своїх місць. А це вже говорить про те, що вистава «Енея» житиме й збиратиме шанувальників не один рік. І вже цього тижня колективи театру й капели їдуть до Полтави, де відбудуться два виступи.
Театр привітав генеральний директор Національного культурного центру, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Мельниченко, який висловив переконання, що ця подія стала «народженням українського театру в Москві». Він побажав Ларисі Білан та Миколі Решетняку натхнення, нових хороших постановок і продовження співпраці з Культурним центром України. Із прем’єрою театр привітало також керівництво ОУР, українських земляцтв Москви та інших організацій.
Говорячи про заснування нового українського театрального колективу в Москві, який, проте, тільки робить свої перші кроки, варто навести кілька історичних фактів з історії російського театру. Як це не дивно нині звучить, але він має українські корені. Ще в XVII ст. випускник Києво-Могилянської академії Симеон Полоцький, що був засновником першої вищої школи в Москві – Слов’яно-греко-латинської академії, – написав дві п’єси для першого московського театру («німецького»). Із 1678 року теорію шкільної драми в цій академії викладали українці. Великий уплив на становлення й розвиток російського театру справили твори Данила Туптала, Теофана Прокоповича, Стефана Яворського та інших видатних українців.
Юрій Безкровний
| ||||||||||||||||||
|
| ||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
