|
13:35 Українські витинанки у центрі Москви | |
 У Національному культурному центрі України в Москві у рамках проекту «Леся Українка», присвяченому 140-річчю письменниці, проходить персональна виставка витинанок та живопису молодої волинської майстрині Ярослави Галькун «Інверсія міфу».На відкритті виставки генеральний директор Володимир Мельниченко наголосив на тому, що протягом останнього часу Центр значно розширив роботу з молоддю. Серед заходів, які згуртовують молодих і талановитих українців, проведення Першого українського молодіжного форуму Росії. Крім того, кілька років поспіль Центр здійснює проект «Представляємо молодих митців України», надає свою сцену молодіжним музичним колективам. Скажімо, 12 травня планується концерт українського рок-гурту «Сад», присвячений 150-річчю перевезення праху Тараса Шевченка з Петербурга в Україну через Москву, в якому прозвучать рокові композиції на слова Кобзаря. І виставку волинської майстрині впевнено можна назвати ще одним кроком назустріч до молоді.
Ярослава Галькун навчалась у Луцькій дитячій художній школі та Київський академії мистецтв, є членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України та молодіжного об’єднання Національної спілки художників України.
Представлена серія робіт створена на тему славнозвісної драми-феєрії класика української літератури Лесі Українки «Лісова пісня». Закохана в поезію Данте, Гейне, музику Вагнера, працюючи над текстом драми, Леся Українка писала власну оповідь про Трістана та Ізольду на українському підґрунті, а любов до рідної землі, захоплення пісенним фольклором свого краю спонукали її створити свій міф про кохання земне і небесне, про торжество духу над плоттю.
Серія «Інверсія міфу» Ярослави Галькун, безсумнівно, є результатом захоплення міфом Лесі Українки. Пластичною мовою витинанки художниця відобразила своє бачення і розуміння теми, витворивши «свій міф про міф» (звідси й назва виставки). Лукаш і Мавка, дядько Лев і Килина, русалки польові і Перелесник, Ворони і «Таємниці трав» – весь світ людей і духів лісових втілено в зримих образах, що вражають стилістичною виваженістю та майстерністю виконання.
За словами молодшого наукового співробітника музею Історико-художнього музею Домодєдове Асі Петриченко, Ярослава у вересні минулого року приїжджала до них на Третій симпозіум «Мистецтво витинанки з паперу як засіб спілкування». Її витинанки прикрашають колекцію музею. Тому впевнено можна говорити про те, що наша співвітчизниця впевнено завойовую мистецький російський простір.
Витончені та складні за композицією, роботи Ярослави вирізняє ще й надзвичайна емоційність. За словами майстрині, найскладніше у роботі - уявити на білому папері образ, який повинен народитись в процесі його створення. Робота художника, що створює витинанку чимось нагадує роботу скульптора, коли той бере брилу каменю і… відсікає все зайве. Тільки замість брили – білий папір, а зубила – ножиці або ніж. І народжується казкове диво.
А на другому поверсі виставкової зали – акварельні та олійні роботи – краєвиди рідної для Ярослави Галькун та Лесі Українки Волині, що надихали свого часу письменницю, а сьогодні – молоду художницю на створення «старої волинської казки на новий лад». Ось такий зв’язок часу та простору.
Виставка діятиме до 5 травня.
Наша довідка:
Витинанки (від українського слова — «витинати» — «вирізувати») — вид давнього слов'янського, зокрема українського народного декоративного мистецтва. Виготовляються за допомогою ножиць, ножа та інших гострих знарядь. Матеріалом для витинанок зазвичай є папір (білий або кольоровий), дерево, рослинні заготовки. Один з найпопулярніших образів – дерево життя, яке, до речі, присутнє і на виставці Ярослави Галькун.
Ассоль Овсянникова-Мелентьєва
 | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
