Календар
| « Січень 2010 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | | 1 | 2 | 3 | | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
Головна » Література
 21 жовтня в “Кабінеті” у форматі зустрічі відбулась П’ята інтерпретація Антонича, організована Центром гуманітарних досліджень. Приводом для зустрічі стало видання повного зібрання творів Антонича у видавництві “Літопис”. На зустрічі виступили дослідники творчості Антонича та упорядники цієї антології – кандидат філології Ірина Старовойт та аспірант філології Данило Ільницький. Розмова здебільшого точилася навколо видання, але зачіпала між іншим і таке:
– що ж таке повне зібрання творів і для чого воно потрібне у випадку Антонича;
– особливості цього конкретного видання, підхід до його упо��ядкування та оформлення;
– рукописний фонд Антонича в бібліотеці Стефаника, його історію і сучасний стан;
– що розповідають чернетки Антонича;
– прозові спроби Антонича (читається фраґмент роману “На другому березі”);
– попередні видання Антонича і долю його текстів при Радянському Союзі;
– датування незакінчених Антоничевих фраґменті... Читати далі » |
 Ілля Стронґовський живе у Житомирі, працює дизайнером. Він не вказує свого імені, а прізвище пише з маленької літери. Він, тобто «стронґовський» – окрім особистості, ще й бренд, над яким сам автор працює кілька років. Він – автор збірки віршів із «прозаїчною» назвою «Глибоковроті» (видавництво «Факт»), яку досить просто пояснює. «На той час у мене було кредо: «Справжня творчість має йти з середини, – казав Стронґовський. – Воно й втілилося у назву книжки. Хоча насправді, це – данина тенденції називати книжку назвою одного з віршів, які туди увійшли». Також переклав українською Чака Палагнюка «Бійцівський клуб» та Чарльза Буковскі «Поштамт». Останній, зокрема, визнали «Книжкою року-2008» у номінації«Сучасна зарубіжна проза». Проте, не обійшлося і без критики.
– «Українький тиждень» писав: «Стронґовський же вдається до найнеймовірніших викрутасів саме там, де Буковскі підкреслено показує героїв не грамотнішими за Елочку-людожерку. Проте зі своїм «ку... Читати далі » |
До 1 вересня продовжений термін подачі робіт на здобуття літературної премії імені Богдана-Ігоря Антонича «Привітання життя». Молоді поети, які не встигли до 1 серпня, мають можливість представити ... Читати далі » |
«Чи нині помремо, чи завтра — це зовсім неважливо; чи добре помремо, чи погано — ось що важливо. А добре померти — це уникнути небезпеки прожити погано».
|
Добіг свого завершення великий культурологічний проект «Стусове коло», з яким ознайомились у Донецьку, Києві, Львові, багатьох інших містах нашої країни. У цьому «Колі» були задіяні син поета Дмитро Стус, сестри Тельнюк, Сергій Проскурня, актор Роман Семисал… За словами Дмитра Стуса, «цей проект складала і музична лінія, яку вели Тельнюк, і емоційна життєва канва (спогади сина), а ще театральна інтерпретація образу Поета, яку забез... Читати далі »
|
Шановні художники, ілюстратори, професіонали та початківці! Антонич-фест запрошує вас до співпраці. Малюйте ілюстрації до поезій, картини і малюнки за мотивами творчості та будь-що інше, пов’язане з Богданом-Ігорем Антоничем. Немає жодних обмежень у техніці та матеріалах, можна все! Сміливо візуалізуйте образи віршів та надсилайте нам фото чи скан роботи. Ви отримуєте чудову можливість виставити ваші роботи на території фестивалю з 30 вересня до 4 жотвтня. У підсумку, з надісланих робіт укладатиметься книга ілюстрацій до поезій Б.І. Антонича.
Натхнення вам!
Викладати фото своїх робіт можна на «сумно?» у власних блоґах, або надсилати н... Читати далі »
|
Літературна аудіоновинка для людей із вадами зору. Першу аудіокнижку з вибраною поезією видатного українського поета Богдана-Ігора Антонича для незрячих українців презентували студенти Іституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Озвучували поезії студенти не самі. Працювали під керівництвом акторів Оксани Цимбал і Тараса Кищуна. Результат - понад 150 примірників поетичних збірок передано до Центральної бібліотеки для сліпих ім. Островського. Ще частину планують надіслати в інтернати для незрячих дітей та в офтальмологічні відділення лікарень. А вже до початку наступного навчального року обіцяють потішити читачів із вадами зору ще й озвучкою творів Михайла Семенка, Максима Рильського та окремих авторів доби Розстріляного в ... Читати далі » |
Марія Матіос, безумовно, неординарна постать сучасної української літератури. Sapienti sat. Відтак, у цій рецензії я не робитиму спроб огляду її творчости та пошуку в ній місця для «Москалиці» та «Мами Маріци», а спробую висловити точку зору людини, що для неї чорна книжечка чудернацького формату, що містить два згадані твори – то перша зустріч із Марією Матіос.
Повість «Москалиця» чомусь видається головною в цьому дуеті (може, через те, що назва натякає на щось класичне), тож інтуїція підказує, що починати читання варто з неї. Забіжу наперед і скажу: мені шкода, що цього разу я послухалася інтуїції. Після численних захоплених відгуків про авторку ця повість стала якимсь безбарвним розчаруванням. Щоправда, приємно здивувала сама тематика, така незвична для епатажної сучасної літератури – тема української селянки, кинутої на поталу історії, громаді, долі. Ностальгійна атмосфера кінця літературного дев’ятнадцятого столітт... Читати далі »
|
У суботу, 23 травня, на Личаківському цвинтарі у Львові поховали знаного поета Назара Гончара, який загинув 21 тр��вня в Ужгороді. Вода ужгородського кар’єра (глибина сягає 30-40 метрів) забрала життя 45-річного публіциста, письменника й актора, члена літературного угруповання «ЛуГоСад». ...На кар’єр Назар Гончар приїхав з друзями-поетами після зустрічі зі студентами Ужгородського національного університету. Помітивши його відсутність у компанії, подумали, що кудись відійшов. А за кілька хвилин побачили у воді бездиханне тіло... Усе сталося близько третьої години дня. Очевидці стверджують, що Назар Гончар плавав біля берега. Обставини загибелі ще з’ ... Читати далі »
|
|
|
|
