Календар новин

«  Грудень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Логін:
Пароль:

Пошук

Наше опитування

Ваша оцінка нашого сайта
Усього відповідей: 36

Статистика

Головна » Публікації про Центр
“Но, братія, не вдавайтесь в тугу, а молітесь Богу і работайте разумно, во ім’я матері нашої України”, “на славу нашої преславної України”, — так лаконічно й проникливо сформулював Тарас Шевченко ідею життя славних українців, які працювали на теренах Російської імперії для України. До цих великих трудівників, поряд із Миколою Гоголем, Пантелеймоном Кулішем, Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим, Михайлом Максимовичем належить і мало згадуваний нині Осип Бодянський. Саме цьому унікальному українцеві, енциклопедистові, знаному в усьому слов’янському світі, 200 років від народження якого виповнюється цієї осені, присвятив своє глибоке дослідження “На славу нашої преславної України” (Тарас Шевченко і Осип Бодянський)” Володимир Мельниченко. Це перша в українській і світовій історіографії праця про дружбу й московські зустрічі Т. Шевченка та О. Бодянського. В ній по-новому висвітлено життя й подвижницьку працю видатного вченого, який справив... Читати далі »
Розділ: Публікації про Центр | Переглядів: 204 | Дата: 14.10.2008 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Це той день, коли всі московські українці збираються разом у Культурному центрі України в Москві, щоби знову засвідчити свою єдність з історичною Батьківщиною та всім світовим українством. Свято Соборності не оминають своєю увагою навіть жителі столичної області, незважаючи на відстань і вечірній час проведення заходів.
А московські шанувальники української культури знають, що цього дня Центр проводить один із набільших концертів року. Це важливо ще й тому, що нині москвичі відчувають брак інфомації про Україну, адже переважна більшість російських ЗМІ висвітлюють події в сусідній державі досить упереджено. Чи не єдиною можливістю побачити справжню Україну, самобутню, з багатою культурою, залишається український Центр на Арбаті.
Відкриваючи урочистий вечір, його генеральний директор, доктор історичних наук, член-кореспондент АПН України В. Мельниченко коротко розповів громаді про визначну подію, яка відбулась 22 січня 1918 року, – проголошення Акта Злуки Української Народної ... Читати далі »
Розділ: Публікації про Центр | Переглядів: 192 | Дата: 26.09.2008 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

В Культурном центре Украины (ул. Арбат, д. 9) состоялся концерт фортепианной музыки в исполнении дуэта «OLEYURIA».
«OLEYURIA» - это Ольга и Юрий Щербаковы – лауреаты международных конкурсов, заслуженные деятели искусств Автономной Республики Крым. Пианисты окончили Одесскую государственную консерваторию по классу заслуженный артистки Украины, профессора Л. Гинзбург, ученицы Г. Нейгауза. Дуэт широко известен в музыкальном мире: талантливым исполнителям устраивали овации едва ли не на всех континентах земного шара. Во время фестиваля в Соединенных Штатах их уговорили специально задержаться, чтобы дать мастер-класс американским студентам. В репертуаре музыкантов более двухсот произведений всех стилей. На вечере «Диалоги у рояля» в прекрасном зале Культурного центра Украины они исполнили увертюру к опере «Тарас Бульва» Н. Лысенко и Л. Ревуцкого, экспромт М. Глинки, пять пьес из цикла «Костюмированный бал» А. Рубинштейна, шесть пьес С. Рахманинова, вальс... Читати далі »
Розділ: Публікації про Центр | Переглядів: 165 | Дата: 26.09.2008 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

У Москві на вулиці Арбат, за кілька хвилин пішки від Кремля працює Культурний центр України, 7 із яких Центр очолює Володимир Мельниченко – історик, письменник, дослідник української Росії.

У. Т.: Як стверджував Олег Скрипка: «Москва – кузня українського націоналізму». А коли ви усвідомили себе українцем?

–З дитинства, відколи пам’ятаю себе в українському селі Медвин. Втім, у Москві національне самовідчуття справді загострюється. Тим більше, коли працюєш від імені України в арбатському світі. Тут Тарас Шевченко «блукав по закарлючистих вулицях московських», а в квітні 1861 року домовина з його прахом два дні стояла в арбатському храмі Тихона Амафунтського, де відбулася панахида. З вересня 1916-го по березень 1917 року на Арбаті, 55 жив царський засланець Михайло Грушевський, який пророче писав, що «здавалося особливо потрібним робити якісь запаси і сховки української національної енергії». У Москві, з особливим щемом згаду... Читати далі »
Розділ: Публікації про Центр | Переглядів: 158 | Дата: 26.09.2008 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

У березні виповнюється 150 років з часу найдовшого перебування в Москві Тараса Григоровича Шевченка — 11—26 березня 1858 року. Поет тоді жив у Михайла Семеновича Щепкіна і разом з ним “споглядав Москву”, познайомився з багатьма представниками “московської вчено-літературної знаменитості”. Починаючи з цього числа, ми друкуватимемо цикл статей генерального директора Культурного центру України в Москві, номінанта на здобуття Національної премії, доктора історичних наук Володимира Мельниченка про перебування Шевченка в Москві в березні 1858 року.

Тарас Шевченко:
“Поселився у Щепкіна
в будинку Щепотьєвої”

Повертаючись із заслання в Петербург, Тарас Шевченко на деякий час зупинився в Нижньому Новгороді. В інформації воєнного губернатора Нижньогородської губернії Муравйова на ім’я московського воєнного генерал-губернатора Закревського, знайденій мною в Центральному історичному архіві Москви, перебування Шевченка в міс... Читати далі »

Розділ: Публікації про Центр | Переглядів: 147 | Дата: 26.09.2008 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Продовження.
Початок у ч. 6, 7 за 2008 р.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО:
“НИШКОМ ПРОВІДАВ
РЄПНІНУ”

17 березня Тарас Григорович записав у щоденнику: “Сегодня опять посетили меня оба медика и, слава Богу, кроме диеты и сидения в комнате, ничего не прописали”. Та Шевченко цього разу порушив заборону виходити з дому й увечері нищечком відвідав давнього друга княжну Варвару Рєпніну, яка жила в районі Козихи на Спиридоновській вулиці (тепер — вулиця Спиридоновка, між Малою Нікітською і Садово-Кудрінською; будинок не зберігся). Назву отримала від церкви Спиридона, єпископа Тримифунтського, на Козиному болоті, відомої з 1627 року (розібрана 1930 р.). Спиридоновська вулиця була “панською” й входила до Арбатської дільниці міста. Від помешкання Щепкіна треба було пройти Старопименовським провулком, перетнути Тверську, далі Єрмолаєвським провулком, або вийти на Садову-Тріумфальну й Садовим кільцем потрапити на Спиридоновську.

Можливо, що й під час ... Читати далі »

Розділ: Публікації про Центр | Переглядів: 209 | Дата: 26.09.2008 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Продовження.
Початок у ч. 6, 7, 9 за 2008 р.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО:
“ПОЇХАЛИ МИ З МИХАЙЛОМ СЕМЕНОВИЧЕМ У МІСТО”

18 березня 1858 року Шевченко і Щепкін уперше після поетової хвороби разом виїхали з дому. У щоденнику Тараса Григоровича читаємо:

“В первом часу поехали мы с Михайлом Семеновичем в город. Заехали к Максимовичу. Застали его в хлопотах около “Русской беседы”. Хозяйки его не застали дома. Она была в церкви. Говеет. Вскоре явилася она, и мрачная обитель ученого просветлела. Какое милое, прекрасное создание. Но что в ней очаровательнее всего, это чистый, нетронутый тип моей землячки1. Она проиграла для нас на фортепьяно несколько наших песен. Так чисто, безманерно, как ни одна великая артистка играть не умеет. И где он, старый антикварий, выкопал такое свежее, чистое добро. И грустно, и завидно. Я написал ей на память свой “Весенний вечер”2, а она подарила мне для ношения на шее киевский образок. Наивный и прекрасный подарок”.... Читати далі »

Розділ: Публікації про Центр | Переглядів: 216 | Дата: 26.09.2008 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Продовження.
Початок у ч. 6, 7, 9,10 за 2008 р.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО:
“ПУСТИЛИСЯ МИ МОСКВУ СПОГЛЯДАТИ”

О десятій годині 19 березня Шевченко і Щепкін знову вийшли з дому разом. Було тепло, тихо й хмарно. Михайло Семенович рукою показав напрямок їхньої екскурсії. Як згадував Олександр Афанасьєв, Михайло Семенович “невідступно супроводжував Шевченка по Москві”. Тетяна Щепкіна-Куперник, яка збирала відомості про те, як артист опікував поета, писала: “Щепкин вызвался показать ему Москву. В то время “великим постом” спектаклей в театрах не было, и он был свободен. С утра они выходили из дома. Две характерные фигуры: маленький, круглый, светло улыбающийся Щепкин, которого почти все прохожие узнавали и приветствовали (даже извозчики, величавшие его по имени-отчеству), кто поклоном, кто улыбкой, и суровый, с густыми бровями Шевченко в смушковой шапке и смазных сапогах”. Незважаючи на грязюку під ногами, того дня вони, за словами Шевченка, “обходили пешком по... Читати далі »
Розділ: Публікації про Центр | Переглядів: 182 | Дата: 26.09.2008 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Продовження.
Початок у ч. 6, 7, 9,10,12 за 2008 р.

Тарас Шевченко:
“Поїхали з Щепкіним
  поклонитися Аксакову”


Важливою заслугою Михайла Щепкіна було те, що саме він познайомив Тараса Шевченка з Сергієм Аксаковим і його сім’єю. Стосунки (спочатку заочні) між письменниками зав’язалися в грудні 1857 року, коли Сергій Аксаков послав Шевченкові через Щепкіна свою “Семейную хронику” з автографом. Цей твір, як і книга “Детские годы Багрова-внука” з автографом Аксакова, залишилися у бібліотеці Шевченка після його смерті. Вірогідно, Щепкін розповів Шевченкові багато хорошого про близького йому Аксакова та його сім’ю, яку дуже поважав.

Завдяки Щепкіну 22 березня 1858 року відбулася перша зустріч Шевченка з Аксаковим. Заглянемо до поетового щоденника, в якому передано його щиру радість від неї: “Радостнейший из радостных дней. Сегодня я видел человека, которого не надеялся увидеть в теперешнее мое пребывание в Москве. Челов... Читати далі »

Розділ: Публікації про Центр | Переглядів: 169 | Дата: 26.09.2008 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Закінчення. Початок у ч. 6, 7,
9,10, 14 за 2008 р.

Тарас Шевченко:
“Я зустрівся і познайомився з ними…”


Важливим результатом поетового перебування в Москві стало знайомство з багатьма московськими інтелектуалами, що відбулося завдяки Михайлу Щепкіну. У цьому контексті важливими були дві зустрічі — обіди 24 і 25 березня.
Про 24 березня Шевченко занотував у щоденнику:

“Отправились в книжный магазин Н. М. Щепкина и ком., где и осталися обедать. Обед был званый. Николай Михайлович праздновал новоселье своего магазина и по этому случаю задал пир московской учено-литературной знаменитости. И что это за очаровательная знаменитость! Молодая, живая, увлекающаяся, свободная! Здесь я встретил Бабста, Чичерина, Кетчера, Мина, Кронеберга-сына, Афанасьева, Станкевича, Корша, Крузе и многих других. Я встретился и познакомился с ними, как с давно знакомыми родными людьми. И за всю эту полную радость обязан я моему з... Читати далі »

Розділ: Публікації про Центр | Переглядів: 180 | Дата: 26.09.2008 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

« 1 2 3 »