АГАТАНГЕЛ ЮХИМОВИЧ КРИМСЬКИЙ (15 січня 1871 р. – 25 січня 1942 р.). ВІН ПРИСВЯТИВ СЕБЕ УКРАЇНІ - Видатні українці - Україніка - Культурний центр України в Москві

Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Логін:
Пароль:

Пошук

Наше опитування

Яке Ваше улюблене свято
Усього відповідей: 18

Статистика

Главная » Статьи » Видатні українці

АГАТАНГЕЛ ЮХИМОВИЧ КРИМСЬКИЙ (15 січня 1871 р. – 25 січня 1942 р.). ВІН ПРИСВЯТИВ СЕБЕ УКРАЇНІ
Ім’я академіка Агатангела Юхимовича Кримського числиться в ухваленому XVI сесією Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО переліку видатних діячів світу. Іменем Агатангела Кримського названо Інститут сходознавства НАН України. Його літературний псевдонім «А. Хванько» через санскрит "hvana” (заклик, гасло), інакше – Боян (староанглійською – "boian”). 20 липня 1941 року Агатангел Кримський був заарештований, звинувачений у антирадянській націоналістичній діяльності й ув’язнений в одній із тюрем НКВС в місті Кустанай, закатований і похований з іншими в’язнями. Могила його не відома. Агатангел Кримський був і залишається незвичайним і водночас закономірним явищем в житті української нації. Він - визначний історик Сходу, автор книг з історії Персії, Туреччини й інших східних країн та народів, історик східних літератур, перського театру, етнограф і фольклорист. Видатний дослідник української мови, автор числених праць з історії української літератури, поет, видавець творів Степана Руданського, редактор російсько-українського словника, чільний організатор науки, секретар Всеукраїнської академії наук, а ще – політичний аналітик. Один з найбільших поліглотів свого часу, він знав десятки мов і колись більше серйозно, ніж жартома на запитання, скільки він знає мов і які, - відповів, що йому легше сказати, які мови він не знає, ніж перерахувати всі, якими читає і говорить. Він дуже багато зробив для рідного українського народу, йому вдячні багато східних народів за розробку їхньої історії й історії їхньої літератури. Народився Агатангел Юхимович Кримський у місті Володимирі-Волинському у 1871 році в родині вчителя історії і географії, що походив з бахчисарайського кримсько-татарського роду, який в кінці XVII сторіччя переселився з Криму на терени тогочасної Литви. Після народження сина батьки його переїхали до Звенигородки, і це тихе містечко в краю, де народився Т. Г. Шевченко, назавжди стало батьківською оселею, отчиною поета і вченого. Навчався Агатангел в Острозькій прогімназії, потім – у другій гімназії в Києві і, нарешті, в знаменитій колегії Павла Галагана, що дала українській науці плеяду визначних вчених. Уже в роки навчання в колегії (1885 – 1889) – а вони були важкі і несприятливі для української інтелігенції – Агатангел Кримський листується з Іваном Франком, Михайлом Павликом. Значний вплив на Агатангела Кримського мав Павло Житецький. Уже після закінчення Київської колегії він добре володів німецькою, французькою, польською, грецькою, італійською і турецькою мовами. Велику роль на шляху Агатангела Кримського у вищу науку відіграв Іван Франко. Він порадив «щирому, гарячому і віруючому» Агатангелу «залишити на певний час політику» і віддатися науці – вивченню східних мов, перекладам: «Смію радити Вам – пишіть вірші, новели, перекладайте Гафіза, Сааді і кого хочете – сим Ви здобудете ім’я і пошану в літературі». В 1892 – 1896 роках Агатангел Кримський навчався в Лазарєвському інституті східних мов у Москві, а з 1896 – на історичному факультеті Московського університету. У 1896 – 1898 роках він перебуває у науковому відрядженні в Сирії та Лівані. З 1898 року по 1918 рік Агатангел Кримський викладав арабську, перську, турецьку мови та історію країн мусульманського Сходу в Лазарєвському інституті східних мов (з 1900 року – професор). Агатангел Кримський брав активну участь в українському національному житті кінця XIX сторіччя, він листувався з відомими діячами української культури – О. Огоновським, Б. Грінченком, І. Франком, Л. Українкою, М. Павликом та іншими. У цей же період він веде наукову полеміку з Соболевським, який пропагував гіпотезу М. Погодіна про те, що давні кияни були росіянами, які тільки в період татаро-монгольської навали відійшли на північ. Насправді, московити ще задовго до «татаро-монгольського іга» були інтегровані у складі Золотої Орди і в цей період на землях Московії знищувались вихідці з України – князі та посадники. По суті, старовіри Московії (в’ятичі, черемись) були союзниками Золотої Орди. Після проголошення у 1917 році української державності Агатангел Кримський вирішив повернутися на Батьківщину. В 1918 році він став професором Київського університету (до 1941 року з перервами). У червні-листопаді 1918 року Агатангел Кримський разом з Володимиром Вернадським та іншими українськими вченими став одним з організаторів Української Академії Наук, незмінним секретарем та головою історико-філологічного відділу (до 1929 року). Протягом 1921 – 1929 років Агатангел Юхимович Кримський очолював Інститут сходознавства в Києві. Наступ на українське національне життя, розпочатий постановою ЦК ВКП та арештами вигаданої «СВУ» (Спілки Визволення України), чи не першим серед діячів української культури і науки позначився на долі Агатангела Кримського. У травні 1928 року після чергового переобрання великого вченого секретарем Української Академії Наук, більшовицький уряд не затвердив його на посаду, а небавом були ліквідовані і всі установи, які очолював вчений. У 1930-ті роки Агатангел Кримський був практично усунений від всякої науково-викладацької роботи в академічних установах України. В перший рік воз’єднання Буковини, Закарпаття і Галичини з Україною влада вирішила скористатися авторитетом Агатангела Кримського. У Львові він виступив з доповіддю, в Києві – із статтями про своїх давніх знайомих: І. Франка, О. Кобилянську. У 1940 році він був нагороджений орденом Трудового Червоного прапора, званням зслуженного діяча науки. А 20 липня 1941 року великий вчений був ув’язнений в тюрмі НКВС в Кустанаї, де невдовзі у в’язниці помер від катувань. Творча спадщина академіка Агатангела Юхимовича Кримського велика і добротна. Він – автор численних праць з історії та культури арабських країн, Ірану, Туреччини, історії ісламу, семітології: «Історія мусульманства» (1904-1912), «Історія арабів і арабської літератури (1911 – 1912), «Історія Персії та її письменств��» (вихід - 1923 р.), «Історія Туреччини та її письменства» у 4-х томах (1924 – 1927). Окремі історико-літературні монографії Агатангела Кримського присв’ячені Хамасі Абу Тамана («Хамасі»), Абану Ліхікі, Хафізу, Павлу Алепському. Йому належать численні художні переклади Антари, Омара Хайяма, Сааді, Хафіза, Міхрі-Хітум, Фірдуосі та багатьох інших. Поетичні твори на східні теми ввійшли до збірки «Пальмове гілля» (виходила у світ у 1901, 1908, 1922 роки), а прозові твори - до збірки «Бейрутські оповідання» (1906 рік). Багато перекладів здійснив Агатангел Кримський також з творів західноєвропейських поетів. Агатангел Юхимович Кримський вважається одним з найвидатніших орієнталістів в історії світової філологічної науки. Завдяки науковим досягненням Агатангела Юхимовича Кримського орієнталістика в Україні займала визначне місце у світовому сходознавстві. Можна навести один приклад хисту перекладу Агатангелом Кримським з тюркської мови. Так, велична поема Юсуфа Баласагунського в оригіналі (написана в 1069 – 1070 роки при династії Караханідів) має назву «Кутадгу біліг». Усі дослідники цього шедевру (Вамбері, Радлов, Арат, Карімов, Томсен) переклали майже одинаково – «Знання, що приносить щастя», «Знання, що дарує щастя», «Знання бути щасливим», або «Наука бути щасливим». Агатангел Кримський надає назві найбільш вірний і образний переклад – «Блаженне знання». Переклад Агатангела Кримського взяли за взірець наступні перекладачі. Велику увагу приділяв Агатангел Юхимович Кримський дослідженню української мови та української літератури, фольклору, етнографії. Він автор праць: «Українська граматика» у 2-х томах, «Нариси історії української мови» (1922 рік у співавторстві з О. Шахматовим). Він - редактор першого тому «Академічного словника» (1924 рік). З-під його пера вийшли «Повісті й ескізи з українського життя» (1895 рік), роман «Андрій Лаговський» (1905 рік, повністю опублікований у 1972 році). Оригінальні твори, переклади й переспіви вченого і письменника та поета Агатангела Кримського друкувались в часописах «Зоря», «Правда», «Народ», «Зеркало», «Буковина». Саме титанічна праця в ім’я України стала причиною його ув’язнення – іншої причини у липні 1941 року не було і не могло бути. Ім’я академіка Агатангела Юхимовича Кримського занесено в Енциклопедію 100 видатних імен України.
 
Література: Агатангел Кримський. Поезії. Радянський письменник. Київ. 1968 рік.
 
Розділ: Видатні українці | Додав: admin (08.12.2009) | Автор: Оксентій ОНОПЕНКО
Переглядiв: 165
Всього коментарiв: 0
Ім`я *:
Email:
Код *: