Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Логін:
Пароль:

Пошук

Наше опитування

Яке Ваше улюблене свято?
Усього відповідей: 143

Статистика

Главная » Статьи » Історична географія України

УКРАНЕНЛАНД (UKRANENLAND). ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ «УКРАЇНА»
Раньосередньовічне слов’янське поселення Ukranenland (Украненланд) розташоване в 1,7 кілометра на південь від Торгелова (Torgelow, або старіше – Turglowe; українська назва – Турку в Галичині). Селище лежить осторонь від поселень і шляхів на ясині між краєм лісу та притокою Одри рікою Укер. Тут знаходиться комплекс ранього середньовіччя "Castrum Turglowe” (латинь "castrum” – укріплення, військовий стан; грецькою мовою – "τασσα” – таша, якби Ташау - розташування). Себто, козацький табір. Давня українська назва Одера – Укра від старослов’янської лексеми «оука», «ука» - знання, наука, умь. У німецькій мові ріка – чоловічого роду. Тому слов’янська лексема "ука” приймає закінчення "-er” – Uker (Ucker), а у слов’ян – жіночого роду - Ukra. Назва поселення Украненланд, як і ріка Укер, місто Укермюнде, або Украмунд, округа Укермарк нагадують про старовину назву ріки, присв’ячену небесній Мудрій богині, яка у християнській міфології отримала назву Софія - Мудра. В ранній міфології – Діана (грецьке «Διανοια» - думка, судження, рада, раяння). Згідно з археологічними знахідками в давнину тут стояли слов’янські будинки (блокхаузи воїнського козацького стану) зведениі на стовбурах з переплетеними стінами. Будівлі датуються дев’ятим та десятим століттями нової доби. Стара забудова поселення цілком відновлена. Селище обнесено частоколом, а по деревяному настилу можна пройти до ріки, де стоять два судна – Svarog (Сварог - тип 900-х років) і Svantevit (Свантевіт - тип 1100-х років, причому "Svan” чи "Schwane” - Лебідь). Обслуговують музей під відкритим небом люди підготовлені: весь персонал складається з дванадцятьох постійних фахівців. Вони доглядають отару овець, коня, собаку. Фахівці носять старовинні строї. Кожен з них володіє одним з старовиних ремесел: лиття бронзи, гончарство, ковальське ремесло, або – плетіння і вязання (виробів, сіток), шерстобитне, ткацьке, кожевене ремесло, різб’ярство, опал чи сушка. Є у селищі Украненлад музикальний гурт «Кантілена». Окрім виконання мелодій, музиканти демонструють різні історичні інструменти та їхнє виготовлення. Особливий захід у селищі – щорічні святкові ярмарки, що проводяться від весни до осені. Земля Укермарк (Uechermark) – це лише незначна територія колишньої держави України. З християнізацією населення і германізацєю землі ріка Укра була перейменована на назву Одер, або Одра. Грецькою "οδος” – дорога, шлях, «одро» - ложе, лігво. Тому назву ріки можна розуміти як Путна (Путивль, Дорогочин, Дорогощ, Дрогобич, Шляхова). Тому, що ріка тече на північ до Полярної чи Провідної зорі (Одигітрії). На основі лексеми "tur” – шлях (пор.: тур – круїз) в Галичині існує назва Турка, , а в Закарпатті - Тур’ї Ремети. Назва Песергінум теж – "Путивль” від композита "pes” – шлях та "ergo” – творити. Всі ці назви присвячені Провідній зорі (Одигітрії) – Указуючій зорі, тій, що «путь каже» (так у «Слові о полку Ігоревім»). Однак, назва Одра - від німецького "Ode” – ода, казання, дума – теж передає значення українського слова «дума» (епічна пісня, казання і думка). Землі басейну ріки Укра утворюють землі давньої землі України, перейменованої на "Deutsch-land”. Старонімецька лексема "deuten” (deutsch) – вказувати (радити, раяти - релігійний ритуал) є синонімом до значення «оука» (наука, знання). З цієї української землі «прийшов Радим з радимичами» і «сіли вони по річці Сож». Назва ріки Сож – давньослов’янська (соозь – сходка, віче: збережена назва "Созів” на Вінничині), а назва ріки Десна (від "dhesno”, або "dessno”) – правляча (та, що рядить, врядує через раду, судження) – «Ук-раїна» (раяти – радити, врядувати). Літописна назва "радимичі” – українці (живуть радою). І тому Радима і Олега Віщого (Радимича) теж можна назвати «украми» (неври), або - «українцями». Отож, межі прибалтійської України (Ukrania) можна окреслити за поодерськими назвами, що несуть у собі значення «оука» (ука) – знання, наука: Познань (познання), Мислибуж (Мислибог), Украмунд (Усть-Укра), ріка Нейсе (староанглійське "naisse” – know) – знати, ба, навіть назва притоки Нейсе – ріка Мандау (антонім з санскриту до значення «знання»), або ж назва міста Будишин (санскрит "bhuddi”, "buddi” – знання, мудрість, розум (Умань). У давньоримських хроніках (Пліній Старший) ця земля названа «Енінгія». Міфологічні образи цієї землі і образи топонімії і гідронімії сучасної України перегукуються. Зокрема, це назви Рюген – Крим, Саксонія – Таврія, Сілезія – Кременчуг, Бранденбург – Пирятин та Лугань, Еберсбах – Вепрєнка, Вереси, Ейбау – Тисовець, Барут – Битків, Горліц – Глухів, або Фастів (грецьке φασσα – дика голубка, горлиця, стрепет) та дуже багато інших. Варто сказати також, що старовине місто Юлин (в німецькій Україні) і Київ (в сучасній Україні) теж тезки: шведське "jul” (жул) і грецьке "κυεω” – родити (отже, РОДЕНЬ). Давня мова сучасних лужичів (сорбів) має назву "windisch”. У перекладі з санскритського "vindu” – знати, вирішувати (ucker, укри). На середньовічній карті Україна записана як "Ukrania”, отже, несе у собі образ старослов’янської лексеми "Ukra”. Так назва «Україна» передана в готських хроніках. Готи користалися лексемами "kunnan” (чи kunnen, kunda, konde, wissen, verstehen, koennen – знати, розуміти, могти), як у назві «Кунналанд» (Україна), або "chunna” (знання, мудрий) - "Chunnaland” (Гунналанд, Kunnaland – Україна). Назви «Кунна», «Гуньча» досі збережені в Україні (притоки Південного Бугу). Старонімецька і готська лексема "kunni” (chunne) має значення «рід», «родина» (латинською – germanus) і передає значення назви «Куннагардт» - Родень, або – Київ (старогрецькою "κυεω”) – Родень (Родня) біля гирла ріки Рось. Цікаво, що сполучення назв рік "Uka” (Ucker, Умань) на сході сучасної Німечини та "Rhein” на заході (Rhain – раяти, радити, текти – у греків, край – у німців) утворює нашу назву "Uk-Rhain” – Ukraine (Україна, Юкрейн). Там же біля Рейну існує назва нагірної землі – Крайхгау, власне, - Верховина, бо санскрит "kraia” – вишина, верх – латинь "summa” у назві «Суми» (Вишневеччина – Хохланд). Там же (біля Кельна) знаходиться округа Укерат (Uckerat). В латинських латинських і грецьких хроніках старовинна назва «Україна» записана як Скіфія чи Скитія (від "scio” – знати, вирішувати – раяти, радити), або – Сколотія ("scola”, "schola” – школа, судженя, рада від грецького "σχολη” – знати, знання). В готських хроніках - Кунналанд, Гунналанд. У православній традиції вживання у назвах грецької мови, назва Україна – «Держава» (від грецького "ου-κραινω” – вершити, главенствувати, царити, німецькою мовою "kreieren” – вершити, творити). Так назва «Україна» записана у «Повісті времених літ» - ОУКРАЇНА. Ці два значення поєднуються у формі правління – РАДА (СУДЖЕННЯ, РАЯННЯ). Назву «Україна» нагадує автор «Слова о полку Ігорувім», коли записав: «істягну умь крепостією своєю» - «З’єднаю Україну кріпостію своєю». Це слова князя Ігоря з роду Ольговичів, або Гориславичів – Вишневецьких про Україну. Автор «Слова о полку Ігоревім» Ольстин Олексич так само нагадує про образ України: ЗАМИШЛЄНІЯ АВТОРА «СЛОВА О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ» ПРО УКРАЇНУ З НАГАДУВАННЯМ ЛЕКСЕМИ "ОУКЪ” – НАУКА, СУДЖЕННЯ, МИСЛЕННЯ, ХОТІ: «МЫСЛІЮ ПО ДРЕВУ», «ІЖЕ ІСТЯГНУ УМЬ КРЕПОСТІЮ СВОЄЮ» (З’єднаю Україну), «ПО МИСЛЕНУ ДРЕВУ» (Про Український Рід), «СПАЛА КНЯЗЮ УМЬ ПО ХОТІ», «УМОМ ПОД ОБЛАКЫ», «СВІДОМІ КМЕТІ» (Знаючі і відомі воїни), «НІ МИСЛІЮ СМИСЛИТИ, НІ ДУМОЮ СДУМАТИ», «СУДИ РАДЯ ДО ДУНАЯ» (Врядуючи судженнями, радою), «ХРАБРАЯ МИСЛЬ НОСИТ УМ НА ДІЛО», «БОЯН СМИСЛЕНИЙ РЕЧЕ», «БОЯН ВІЩИЙ», «ІГОР МИСЛІЮ ПОЛЯ МЕРИТ», «ОЛЬГОВА КОГАНЯ ХОТІ» (Тут «ХОТІ – МИСЛІ-ДУМИ, СУДЖЕННЯ) «ХОТІ ГЛЕБОВНИ», «КО СВЯТІЙ СОФІИ КЪ КІЄВУ», «ТУГА УМЬ ПОЛОНИЛА» (Туга Україну полонила). «НЕ МИСЛІЮ ТИ» (Не думаю, що ти), «НА ПОЛІ НЕЗНАЄМІМ» (не в Україні), «ГАЛИЧКИ ОСМОМИСЛЕ ЯРОСЛАВЕ!» (Галицький Святомисле!), «ЗЕГЗИЦЕЮ-НЕЗНАЄМ РАНО КИЧЕТЬ» (Докір Ярославні-українці), «БОГ ПУТЬ КАЖЕ» (Указуюча зоря вказує шлях на Україну), «ВЕЛИТЬ КНЯЗЮ РОЗУМІТИ», «ТЯЖКО ТИ ГОЛОВІ КРОМЕ ПЛЕЧЮ, ЗЛО ТИ ТІЛУ КРОМЕ ГОЛОВИ», «ІГОР ЙДЕ ПО БОРИЧЕВУ СТРАНИ РАДИ» («Країни заради» - так автор «Слова о полку Ігоревім» свідчить про значення назви «Україна»). Нам залишено всі значення назви «Україна» в топонімії: СУДЖА – УМАНЬ – ПЕРЕМИШЛЬ.
Розділ: Історична географія України | Додав: admin (02.12.2009) | Автор: Оксентій ОНОПЕНКО
Переглядiв: 532
Всього коментарiв: 2
22.12.2009
2. Gierenko
А ще "Боян смислений примовку рече" - Боян Вiщий (Радим).

08.12.2009
1. Пахно
Дуже гарно!

Ім`я *:
Email:
Код *: